Матеріали щодо організації ЗНО 2017

Матеріали щодо організації ЗНО 2017

Про графік відправки до ДпРЦОЯО комплектів реєстраційних документів випускників ЗНЗ для участі у ЗНО – 2017

Згідно графіку графік відправки до ДпРЦОЯО комплектів реєстраційних документів ЗНЗ Магдалинівського району повинні відправити документи 17.02.2017.

При складанні графіку враховувалися наявний контингент випускників у кожній адміністративно-територіальній одиниці та усереднені терміни доставки поштової кореспонденції в межах області. Дата відправки пакетів із комплектами реєстраційних документів до ДпРЦОЯО є орієнтовною: пакети можуть бути відправлені раніше, за наявності комплектів більшості випускників; документи тих випускників, які з поважних причин не змогли підготувати їх до визначеної графіком дати, відправляються пізніше, але в межах реєстраційного терміну.

Про перелік навчальних предметів державної підсумкової атестації у 2016/2017 навчальному році

На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 30.12.2016 р. №1696 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 20 жовтня 2016 р. № 1272» інформуємо, що у 2016/2017 навчальному році державна підсумкова атестація випускників загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня проводиться із української мови (у формі зовнішнього незалежного оцінювання), математики або історії України та одного із навчальних предметів (іноземна мова, історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія) у формі зовнішнього незалежного оцінювання ‘(додається).

Звертаємо увагу на те, що право обрати один із зазначених предметів незалежно від профілю навчального закладу залишається за випускником.

Матеріали доступні для завантаження за посиланням:

https://mega.nz/#F!nVdEmbbQ!fQyo_2troEHn433rO7PY-w

Матеріали колегії відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту 26.01.2017

Матеріали колегії відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту 26.01.2017

26.01.2017 у актовій залі Магдалинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулась планова колегія відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту Магдалинівської райдержадміністрації. На колегії були присутні Мостовий Ю. І. – голова райдержадмністрації, Саламаха В. С. – завідуюча районним методичним кабінетом, директори загальноосвітніх навчальних закладів району, завідуючі дошкільними навчальними закладми району, методисти районного методичного кабінету.

Порядок денний

  1. Виконання рішень попередньої колегії (грудень 2016 року).

                                                           Саламаха В.С., зав. РМК

  1. Затвердження річного плану роботи відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту на 2017 рік.

                                                          Саламаха В.С., зав. РМК

  1. Аналіз річної статистичної звітності по діяльності дошкільних закладів освіти та підсумки виконання районної цільової програми “Освіта Магдалинівщини” в розділі “Дошкільна освіта” за 2016 рік.

                                                             Приймак Л.І., методист РМК

  1. Про підсумки виконання районної цільової програми «Освіта Магдалинівщини на 2016 рік» та завдання програми на 2017-2018 роки.

                                                              Саламаха В.С., зав. РМК

  1. Про стан роботи відділу освіти, СМС  щодо виконання Закону України «Про звернення громадян» та Указу Президента України від 07.02.2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» у 2016 році.

                                                              Кравчук С.І., методист РМК

  1. Про підсумки проведення І та ІІ турів Всеукраїнських учнівських предметних олімпіад.

                                                              Гноєва О.М., методист РМК

  1. Опорна школа як засіб забезпечення рівного доступу до якісної освіти.

                                                              Спичак Є.В., методист РМК

  1. Інструктивно – методичні матеріали.

Матеріали колегії доступні для завантаження за посиланням:

https://mega.nz/#F!KNs1DaLQ!rN1-XF77FWroWKogfva7vA

Також до Вашої уваги пропонується сюжет про створення рівного доступу до якісної освіти за допомогою “Опорних шкіл”.

Про участь України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018

Про участь України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018

Навчально-методичний відділ моніторингу якості освіти КВНЗ «ДОІППО»:

  • повідомляє, що на виконання наказу Міністерства освіти України від 23.02.2016 №149 «Про організацію та проведення міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 в Україні», з метою інформування освітянської спільноти про участь України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018 на базі ДпРЦОЯО 19.01.2017 року відбулася нарада за участю національного координатора PISA-2018 Вакуленко Т.С.;
  • надсилає для обов’язкового ознайомлення адміністрацій ЗНЗ та педагогічних працівників, у яких навчаються п’ятнадцятирічні учні, інформаційні матеріали наради щодо даного дослідження.

         Детальніше про проект PISA можна дізнатися на (www.pisa.testportal.gov.ua) сайті.

Завантежити інформаційні матеріали РІSA 2018 можна за посиланням:

https://mega.nz/#F!iZVyFByb!Oc4hqcQOvx6WIZJUejHhOg

УЦОЯО апробує новий формат ЗНО з іноземної

УЦОЯО апробує новий формат ЗНО з іноземної

Український та регіональні центри оцінювання якості освіти проведуть другий етап апробації нового формату завдань тестів ЗНО з іноземних мов. Відповідний наказ підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.

Необхідність апробації викликана підготовкою до запровадження з 2018 року нового формату тестових завдань зовнішнього оцінювання з розуміння мови на слух для тестів з англійської, іспанської, німецької та французької мов.

Передбачається, що апробація нового формату завдань тестів ЗНО буде проведена з 24 до 29 квітня 2017 року.

До участі у апробації буде залучено близько 5 тисяч випускників шкіл з усіх регіонів України.

У ході апробації випускники складуть предметні тести рівня B1 для школярів, які вивчали іноземну мову на рівні стандарту або академічному рівні, і рівня В2 для учнів, які вивчали іноземну на профільному рівні.

Графік проведення тестування та склад вибірки учасників апробаційного тестування буде затверджений Українським центром оцінювання якості освіти.

До 26 травня школи, випускники яких братимуть участь в апробаційному тестуванні, отримають інформацію про їхні результати.

Структурним підрозділам з питань освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій доручено створити умови для проведення апробаційного тестування.

Як відомо, Міністерство освіти разом з Українським центром оцінювання якості освіти другий рік поспіль проводять підготовку до впровадження обов’язкового тестування випускників шкіл з іноземної мови у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Планується, що новий тест ЗНО з іноземної мови включатиме як завдання традиційних частин тесту – читання, використання мови та письмо, так і завдання з аудіювання.

Учнівські предметні олімпіади потребують змін

Учнівські предметні олімпіади потребують змін

Маючи 25-річний досвід у проведенні учнівських олімпіад, конкурсів з навчальних предметів, конкурсів-захисту науково-дослідницьких робіт, олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності, турнірів, інших інтелектуальних змагань, учитель обов’язково замислиться над їх доцільністю та особливостями. Своє бачення питань щодо проведення в Україні учнівських предметних олімпіад висловлює вчитель історії та правознавства Ужгородської класичної гімназії Федір Брецко.

Загальне про учнівські предметні олімпіади у ЗНЗ

В усіх типах загальноосвітніх навчальних закладах у жовтні місяці починається «учнівська олімпіадна лихоманка», яка тіпає учнів і вчителів. Завдання кожного вчителя-предметника – виставити команду учасників шкільних олімпіад, а завдання учнів – відкараскатися від участі в цих добровільно-обов’язкових заходах. Для участі в олімпіадах вибирають найчастіше одних і тих самих учнів, які більш-менш успішно навчаються з усіх навчальних предметів. І ці бідолахи тиждень або й більше «паряться» на них.

Рівень завдань звичайно розрахований на рівень, вищий за середній, а знання учнів сучасних середніх шкіл такими ж середніми і є. Тому не дивно, що майже ніхто з них далі районного конкурсу, де посідає далеко не перші місця, не рухається. Учні спеціалізованих шкіл є, природно, більшою мірою підготовленими, і, відповідно, вони просуваються далі.

На всіх олімпіадах, починаючи з районної, членами журі є вчителі шкіл. І вони, безумовно, не можуть спокійно спостерігати, як їхні улюбленці мучаться на шляху до вищих місць. У хід іде весь арсенал: від підказок на місці, непомічання відвертого списування – до виправлення потрібних робіт у процесі перевірки. Однак інколи трапляються сумлінні й чесні люди, і тоді учень, який посів третє місце на міській/районній олімпіаді, посідає вище – на обласному рівні. У багатьох школах кваліфікаційну оцінку вчителів ставлять у пряму залежність від кількості учнів – переможців олімпіад. А де ж їх стільки взяти? От і доводиться «крутитися»…

Чи виконують олімпіади за нинішніх умов своє завдання, покладене на них за радянських часів, – виявлення та сприяння розвиткові обдарованих учнів? Можна сказати, що це завдання вони ніколи не виконували, оскільки обдаровані, талановиті діти, які мали нахил до вивчення певного предмета, самі знаходили шляхи його поглибленого вивчення. Учні – переможці найвищих рівнів олімпіад – мали пільги під час вступу у вищі навчальні заклади, та на практиці вони практично не реалізовувалися. Отже, свого завдання олімпіади не виконували й раніше, а нині – і поготів. Постає питання: чи потрібні шкільні інтелектуальні змагання, в яких усе відомо заздалегідь?

Учнівські предметні олімпіади характеризуються наступним:

1. Олімпіада – це вид змагання, що стимулює потяг окремих учнів до самоосвіти, виховує наполегливість, поглиблений інтерес до предмета, вміння долати труднощі, виробляє навички роботи з довідковою та науково-популярною літературою.

2. Учнівські предметні олімпіади не порушують хід загальноосвітнього процесу, вони є додатковим полем вияву для природно обдарованих та індивідуально зацікавлених учнів.

3. Учнівські олімпіади (конкурси) є складовими державних програм різних рівнів, спрямовані на виконання Указу Президента України від 30 вересня 2010 року №927/2010 «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді». Програми спрямовані для реалізації державної політики у сфері створення сприятливих умов для виявлення, навчання, виховання і самовдосконалення обдарованої молоді, створення умов для її гармонійного розвитку, застосування її здібностей в Україні, а також залучення педагогічних працівників до роботи з обдарованою молоддю на певний період. До речі, функціонує навіть відділ роботи з обдарованою молоддю Науково-методичного центру середньої освіти Міністерства освіти і науки України.

4. Олімпіада приносить користь лише тоді, коли є кінцевим етапом цілого комплексу групових, індивідуальних, класних та позакласних заходів і коли їм передує велика підготовча робота всього педагогічного колективу.

5. Найбільш суттєвий внесок у підготовку й проведення олімпіадних змагань вносить учитель – компетентний помічник і консультант, організатор колективної чи самостійної пізнавальної діяльності, який безпосередньо працює з дітьми, організовує і проводить шкільний тур олімпіади, готує своїх учнів до наступних етапів.

6. Аналіз рівня змагань різних етапів дає змогу визначити дві тенденції: перша – постійне підвищення рівня складності олімпіадних завдань, друга – збільшення розриву між рівнем знань, які здобуває школяр у звичайній загальноосвітній школі на уроках, і рівнем знань учнів, які беруть участь в олімпіаді.

7. В останні роки олімпіади стають не стільки змаганням між учнями, скільки змаганням між вчителями та закладами, а місцеві органи управління освітою в один ряд з іншими основними критеріями оцінюють школи за кількістю перемог на олімпіадах, хоча це неправильно.

8. Нині основний принцип fair play(чесна гра) як олімпіадний принцип рівних шансів для усіх учасників піддається сумніву у масштабних вимірах.

9. Поступово добровільна форма участі в олімпіаді набула здебільшого форми добровільно-примусової; дітям зі звичайних шкіл важко конкурувати з учнями спеціальних шкіл, а це – гімназії, коледжі, ліцеї, які за Законом України «Про освіту» трактувались як заклади для обдарованих дітей. Проте в Законі «Про загальну середню освіту» ці заклади називаються закладами профільного або поглибленого вивчення. Робити ж якісь параолімпійські ігри недоцільно, бо абсолютно однакових умов для учасників ми все одно ніколи не створимо.

10. Нині роль вчителя дуже низька з точки зору впливу на навчання учнів, а запит на розумних й талановитих дітей у суспільстві поступово вичерпується, тому і продаються відповіді до всього, в школі діти вчаться більше списувати ніж учитися, а при таких умовах пов’язати атестацію вчителя із результатами олімпіад просто не вірно.

11. Пострадянська схильність до тотального контролю призводить до того, що в «архітектурі» нашої шкільної системи головними є не вчителі та учні з батьками, а управлінсько-бюрократичні та методично-інструктивні супутні школі служби. Це й призводить до надії школярів та батьків не на власні зусилля, а на неофіційні канали впливу на організаторів різних етапів підведення підсумків діяльності, у тому числі – й учнівських олімпіад.

12. У кожній предметній дисципліні давно сформувалося вчительське ядро неформальних лідерів, які всіма засобами блокують розширення кола конкурентів та відкритість і прозорість турнірних процедур.

13. Практика додаткового нагляду та супроводу учнівських олімпіад у вигляді предметно-методичних комісій (служб), обласних інститутів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, предметних інспекторів при МОН України є всього лише симптомами хвороби шкільного організму або продовженням переліку симптомів хвороби школи радянського типу.

14. У більшості країн (наприклад, у США, Франції, Польщі) не ЗНЗ та місцеві органи управління освітою проводять олімпіади, а незалежні регіональні та центральний офіси, і вхід на олімпіаду є вільним для кожного охочого. Звісно, ніхто в державі й подумати не може, що якийсь учень наперед знатиме зміст завдання – прямо чи опосередковано, бо олімпіадні завдання не готують ані шкільні вчителі, ані члени журі.

15. Причетні до олімпіад спеціалісти знають, що завдання олімпіадних змагань для навчальних предметів базового рівня стали все більше містити матеріали університетської (академічної) програми, бо такі елементи подаються на міжнародних олімпіадах. Це стосується й олімпіадних завдань з інших небазових предметів, наприклад, з економіки, правознавства тощо.

16. Уже стало ледь не нормою те, що на різних рівнях олімпіади складні авторські задачі, рівняння, описові чи творчі завдання розв’язують лише пару учні – вихованці членів журі чи авторів завдань, або учні, яким за певну винагороду посприяли перші або другі. Вже не кажучи про інші «підводні камені» процесу перевірки (оцінювання) та нарахування балів на фоні існування членів журі поміж колегами чи експертами у пошуках знайомого учнівського почерку тощо.

17. Учням, учасникам олімпіад міського та обласного рівнів, та їхнім вчителям добре відома реакція предметних комісій на процедуру апеляції результатів. А про те, щоб побачити роботи переможців (призерів), годі й заїкатись. Потім часто виявляється, що нагороджені дипломами І-го ступеня не збираються їхати на фінальний тур (хвороба, надумані причини), або якщо і їдуть, то показують там провальні результати. Або як пояснити незаперечний факт, коли окремі переможці чи призери предметних олімпіад нездатні виконати тестові завдання ЗНО й на 170 балів?

18. Рівень «кваліфікації» деяких місцевих предметно-методичних комісій не витримує ніякої критики. У цих предметно-методичних комісіях завжди є такі «експерти», для яких варіанти розв’язку, сформульовані не так, як у їхніх посібниках, є неправильними – в тому числі й абсолютно вірні.

19. Про рівень «цінності» нашого учнівського олімпіадного руху говорить поширена думка: «Якщо прибрати пільги для призерів олімпіад, то ними ніхто не буде займатись». Але ж якщо прибрати пільги, то отримаємо навпаки – зростання інтересу до олімпіад з боку амбітних учнів та вчителів, бо в тіньового сектора зникне бажання вплинути на підсумки олімпіад.

20. Справжнього розвитку суспільства на системі заохочення державними пільгами не досягти. Історичний радянський та пострадянський досвід – тому підтвердження. Сучасний тренд розвитку цивілізації полягає у розвитку конкурентоздатності через ініціативність в однакових для всіх умовах.

Думки про учнівські предметні олімпіади

Випускник вишу: «По-різному вимірюється ставлення до шкільних предметних олімпіад самих олімпійців як багаторічних, так і свіжих. Вони апріорі поділяються на дві групи: переможців-призерів та учасників».

Чиновник-освітянин: «Попри поступове накопичення недоліків у проведенні шкільних олімпіад школи, органи управління освітою усіх рівнів продовжують їх проводити, до речі, витрачаючи на них не одну гривню платників податків».

Вчитель: «Склад членів журі визначають органи управління освітою без жодного погодження з ними».

Учень 11 класу: «У кожній школі учні беруть участь в учнівських олімпіадах з декількох навчальних предметів. Такі учні з улюблених навчальних предметів беруть участь залюбки, а з інших – або не можуть відмовити учителю, або погоджуються за штучно підвищені бали з навчального предмета».

Член журі: «Нині учнівська олімпіада набула «гігантоманії», бо у переліку є понад 20 навчальних предметів. Серед них навіть ті, які вивчаються з найменшою кількістю годин, наприклад, з астрономії (17 годин). Або як можна проводити олімпіаду з основ економіки в 11 класі, коли учні лише з вересня приступили до вивчення азів економіки, а у жовтні – шкільний етап олімпіади?»

Працівник управління освітою: «В Україні є унікальні та яскраві приклади таланту чи неймовірної працелюбності, ентузіазму чи унікальної винахідливості. Але поряд з цим існують банальні фальшування. Знаю не одного сильного вчителя, що припинив готувати учнів до олімпіад після того, як пересвідчився в прямих підставних результатах «правильних» хлопців та дівчат».

Член журі: «Побувала в журі різних рівнів. І запевняю – система олімпіад і конкурсів прогнила остаточно. Треба щось змінювати, або в такому вигляді як вони є, відмінити. Реальних результатів вони не показують».

Від себе додам. Ставлення науково-педагогічних працівників до сутності проведення шкільних олімпіад чи інтелектуальних змагань залежить від двох головних чинників:

  • від природної обдарованості учня (учнів) та його вчителя (викладача);
  • від можливості на усі сто використати сам процес (процедуру) проведення олімпіади усіх рівнів.

Ось приклади дії двох вищезазначених головних чинників.

Один вчитель (викладач) математики буде двома руками за проведення олімпіади з математики аж до міжнародного рівня через унікальні й творчі здібності учнів, котрі йому потрапили, а другий – через відсутність таких – не проявлятиме навіть ініціативності. Той, хто складає завдання, без докорів совісті, за певні вигоди (спокуси) у різних «дозах», залежно від рівня навчальних досягнень учня, просто продає і буде продавати ці завдання, визначаючи наперед результати «інтелектуальних змагань».

У навчальному закладі, де проходить олімпіада, обов’язково є і будуть переможці чи призери через пряму можливість допомогти учневі стати ним, до речі, залежно від його рівня навчальних досягнень, бо вчитель цієї школи знає потенційні можливості своїх олімпійців. Члени журі, залежно від рівня добропорядності, знаючи почерки своїх учнів, також вдаються до підвищення балів своїм майбутнім олімпійцям. Ось вона, учнівська олімпіадна реальність.

Лікування «хвороб» олімпіадного руху

Задля подолання нагромаджених довкола учнівських предметних олімпіад проблем, що набули руйнівного характеру, необхідно оновити організацію олімпіадного руху перш за все шляхом мінімізації суб’єктивних впливів на хід олімпіади та позбавлення державних пільг для переможців (призерів) олімпіади.

Організацію проведення учнівських предметних олімпіад обов’язково необхідно проводити із застосуванням сучасних інноваційно-інформаційних технічних засобів, які унеможливлять чи нейтралізують негативний вплив (дії) суб’єктивного фактора. Наприклад, комп’ютерна програма «генератор випадкових чисел» із великої кількості готових олімпіадних завдань на електронних носіях миттєво складає олімпіадну роботу для учасника олімпіади із будь-якого навчального предмета.

Носіями олімпіадних завдань можуть виступати регіональні центри УЦОЯО, інтелектуальні центри ВНЗ, незалежні центри конкурсних змагань тощо.

Оновлення учнівської олімпіади: власні пропозиції

Організація проведення учнівських предметних олімпіад повинна ґрунтуватися на таких засадах:

  • відокремленість учнівських предметних олімпіад від загальноосвітніх навчальних закладів (це означає позбавлення суб’єктивного впливу на проведення олімпіад з боку ЗНЗ, які повинні виступати виключно в ролі статистів);
  • добровільність учасників (ніяких лімітів на кількість учасників предметних олімпіад, ніякої відповідальності ЗНЗ перед місцевими органами управління освітою у разі відсутності чи неявки учасників предметних олімпіад);
  • добровільність членів журі (це означає позбавлення будь-якого тиску на вчителів у разі небажання ними бути) та формування двох складів журі: журі для проведення письмового туру (оцінювання письмових робіт) та журі для проведення усного туру (оцінювання результатів навчальних досягнень з навчального предмета);
  • проведення міського/районного, обласного та республіканського етапів виключно у двох формах: письмовому та усному (це призведе до відтоку недобропорядних дорослих і так званих липових учасників, унеможливить корупційність окремих освітніх чиновників та можливий витік завдань олімпіадних робіт, а також дасть можливість учасникам олімпіади відповідально ставитися до вибору навчального предмета та до ретельної його підготовки). Заочний тур олімпіади не варто проводити, бо він не демонструє реального рівня знань, оскільки значна частина учасників будуть працювати не самостійно;
  • проведення учнівської олімпіади лише з тих навчальних предметів, які є у переліку предметів ЗНО: українська мова, українська література, математика, історія України, географія, біологія, хімія, фізика, іноземна мова. Це базові навчальні предмети, які вивчаються у ЗНЗ як по вертикалі (в основній та старшій школі), так і по горизонталі (з достатньою кількістю навчальних годин), а окремі з них проводяться на міжнародному рівні;
  • повна анонімність учасників предметної олімпіади та ретельне шифрування олімпіадних робіт (це означає відсутність заздалегідь обліку ЗНЗ та персонально учасників від ЗНЗ у проведенні олімпіади);
  • доброчесність учасників олімпіади та відповідальність за порушення принципу чистоти та об’єктивності інтелектуальних змагань.

Варіант лікування олімпіади з математики: пропозиція математиків

Сутність даного проекту полягає в тому, щоб сформувати системну роботу педагогічно-учнівських колективів усіх закладів міста/району протягом усього навчального року. Візьмемо, наприклад, олімпіаду з математики і сплануємо наступні системні кроки.

Крок перший: формується загальна предметна база завдань на міську/районну олімпіаду. Ініціативними вчителями набирається десь 1000 (тисяча) завдань з математики (як предмета, найбільш поширеного у вивченні учнями) по фіксованих розділах програми 10-х та 11-х класів. Кожне завдання має супроводжуватися правильною відповіддю, але без пояснення розв’язку. У супровід цього методичний кабінет з числа вчителів, що атестуються на звання вчителя-методиста, організовує консультації для інших вчителів шкіл, котрі прагнуть брати участь в олімпіаді представництвом своїх учнів.

Крок другий: усі завдання сортуються за всім відомою комп’ютерною класифікацією та подаються до вільного доступу на сайт міського/районного управління освіти.

Відповідальним за ці перші два кроки є сенс призначити авторитетного вчителя математики, котрий одночасно вільно володіє інформаційною технікою роботи з масивами даних.

Крок третій: у день олімпіади в присутності всіх організаторів, учнів-учасників та їхніх вчителів у великій залі із зазначено вище масиву (одна тисяча) завдань підбирається декілька варіантів завдання до конкурсного виконання за допомогою комп’ютерної програми «генератор випадкових чисел». Саме такий крок у декілька варіантів є необхідним задля переконання учасників в абсолютній незалежності вибору від суб’єктивного впливу. Відповідальним за розробку та застосування адаптованої до змісту олімпіади комп’ютерної програми «генератор випадкових чисел» доцільно призначити такого адміністратора/модератора сайту міського/районного управління освіти, який є ініціативним експертом щодо застосування новітніх інформаційних технологій в освіті.

Крок четвертий: методист, відповідальний за проведення заходу, демонстративно методом «сліпих очей» вибирає з цих декількох варіантів той один, що й буде задіяний на олімпіаді.

Крок п’ятий: голова та члени комісії олімпіади в супроводі відповідального за масив завдань у приміщенні міського/районного методичного кабінету, а не в школі, де проходить олімпіада, готують файл з правильним варіантом розв’язку і розміщують його на сайті міського управління освіти. Учні-учасники та їхні вчителі вже ввечері зможуть порівняти свій розв’язок зі стандартом від комісії.

Контроль в аудиторіях, де змагаються учасники олімпіади, здійснюють виключно непрофільні вчителі-предметники.

Фінальним актом відкритості та чесності у турнірному змаганні має бути вільний доступ усіх зацікавлених учасників до апеляцій та ознайомлення як зі своєю роботою, так і з роботами переможців за їхньої згоди.

Ключові організатори процесу мають бути премійовані за підсумками роботи з фонду заохочень міської/районної ради.

Від такого впровадження виграє, у першу чергу, міська/районна влада, бо різко зросте рівень довіри та поваги до неї з боку місцевої громади. Не менше виграє і місцева молодь, а з нею – і вся країна. Звісно, що не складно підібрати й дещо інші підходи. Головне полягає в тому, щоб спромогтися започаткувати новий, більш прозорий та позбавлений суб’єктивних впливів механізм діяльності.

Загальні висновки

1. Назріла нагальна необхідність повного оновлення процедури проведення учнівських предметних олімпіад, які зараз занурені в цілісну систему негативу.

2. Організація проведення шкільних предметних олімпіад повинна викликати головне – довіру її учасників.

3. МОН України повинно виступити ініціатором модернізації змісту, структури та організації проведення учнівських предметних олімпіад та дослідницько-пошукових конкурсів.

Федір Брецко, вчитель історії та правознавства Ужгородської класичної гімназії, вчитель-методист, Освітня політика.

Директори шкіл не подаватимуть е-декларації

Директори шкіл не подаватимуть е-декларації

Заключні положення закону «Про Вищу раду правосуддя», що набув чинності 5 січня, містять норму, згідно з якою директори українських шкіл звільнені від зобов’язання заповнювати електронні декларації про доходи. Про це повідомляють Українські новини.

Також нормами закону передбачено, що необхідність заповнювати електронні декларації скасована для керівників закладів освіти, окрім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників.

Декларації не подаватимуть і керівники установ науки, окрім президента Національної академії наук і національних галузевих академій наук, перших віце-президентів, віце-президентів і головних вчених секретарів НАНУ й національних галузевих академій наук, інших членів президії НАНУ й президій національних галузевих академій наук.

Освіта.ua
05.01.2017

МОН проведе моніторинг якості початкової освіти

МОН проведе моніторинг якості початкової освіти

У Міністерстві освіти підписаний наказ про проведення загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти.

Зокрема, документ передбачає проведення у 2017 році загальнодержавного моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи.

Проведення оцінювання дітей та анкетування учасників дослідження покладено на Український центр оцінювання якості освіти.

Тестування випускників початкової школи буде проведено з 18 квітня до 15 травня.

Передбачається, що обробка результатів оцінювання молодших школярів буде здійснена до 28 серпня.

Сформована Міністерством освіти робоча група, до складу якої включено 20 представників МОН, наукових установ та навчальних закладів, має подати варіанти тестів для оцінювання читацької та математичної компетентностей учнів.

Структурним підрозділам з питань освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій доручено створити умови для проведення оцінювання молодших школярів, організувати внесення школами відповідних змін до розкладу уроків для класів, учні яких братимуть участь у дослідженні.

До 30 листопада Український центр оцінювання якості освіти має підготувати  аналітичний звіт щодо стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи.

PISA 2018 – Україна

PISA 2018 – Україна

У 2018 році Україна вперше візьме участь у Програмі міжнародного оцінювання учнів – PISA, що проводиться під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Дослідження проходить раз на три роки й спрямоване на оцінювання систем освіти в різних країнах світу на підставі тестування 15-річних учнів. Україна долучається до більш ніж 80-ти країн, що беруть участь у PISA – 2018. Уряд доручив Міністерству освіти і науки України забезпечити участь України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018 та визначив відповідальним за його проведення Український центр оцінювання якості освіти. (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2016 р. № 72-р «Деякі питання участі України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018»).

Офіційний сайт програми PISA-2018 в Україні.

Пробне ЗНО – сходинка до мети

Пробне ЗНО – сходинка до мети

Шановні майбутні учасники ЗНО!

Презентація "Пробне ЗНО"
Презентація “Пробне ЗНО”

ПРОБНЕ ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ (далі – пробне ЗНО, пробне тестування) – це добровільне тестування осіб, яке дає їм можливість ознайомитись із процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання (далі – ЗНО), структурою та змістом тестового зошита, порядком доступу до пункту тестування та робочого місця.

Порядок проведення пробного ЗНО регламентовано Положенням про пробне зовнішнє незалежне оцінювання та Правилами проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання в Дніпропетровській та Запорізькій областях у 2017 році.

ЗАПРОШУЄМО УЧНІВ 10-Х, 11-Х КЛАСІВ, А ТАКОЖ ВИПУСКНИКІВ МИНУЛИХ РОКІВ взяти участь у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні! Звертаємо увагу, що у 2017 році державна підсумкова атестація випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів  (далі – ЗНЗ) буде проходити у формі ЗНО.

Радимо учням 10-х класів починати обирати вищий навчальний заклад (далі ВНЗ) та спеціальність уже зараз! Якщо ви вже почали готуватися до складання ЗНО, пропонуємо цикл пробних тестувань розподілити на два роки та мати можливість пройти всі необхідні тестування під час пробних ЗНО.

Участь у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні є платною.

Вартість пробного ЗНО – 129 грн (разом з ПДВ) за одне тестування.

ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ* ДЛЯ УЧАСТІ В ПРОБНОМУ ЗНО буде можливо у термін з 10.01.2017 до 31.01.2017 на сайті http://dneprtest.dp.ua/. Зареєстровані особи матимуть доступ до тренувального онлайн-тестування!

*Звертаємо увагу, що реєстрація для проходження пробного ЗНО не передбачає автоматичної реєстрації для участі в основній сесії ЗНО.

ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ ПРОБНОГО ЗНО-2017:

Дата проведення Предмет тестування*
01.04.2017 (субота) українська мова і література
08.04.2017 (субота) біологія, географія, історія України, математика, фізика, хімія, російська мова, англійська мова, іспанська мова, німецька мова, французька мова
*Предмети тестування, зазначені в один день, розпочинаються одночасно, тому неможливо бути присутнім в один і той же час на декількох тестуваннях.

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПРОБНЕ ЗНО-2017

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ПРОБНОГО ЗНО укладаються Українським центром оцінювання якості освіти та відповідають програмам, характеристикам та структурі сертифікаційних робіт, що будуть надані під час основного ЗНО.

МІСЦЕ ПРОХОДЖЕННЯ ПРОБНОГО ТЕСТУВАННЯ – пункти проведення пробного ЗНО (такі пункти створюються лише в тих адміністративно-територіальних одиницях, де зареєструвалася певна кількість абітурієнтів на кожен день тестування).

ПРОБНЕ ЗНО ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ:

– взяти участь у процедурі проведення ЗНО;

– психологічно адаптуватися до основної сесії ЗНО;

– ознайомитися з різними формами тестових завдань;

– розрахувати час роботи із тестовими зошитами;

– потренуватися в заповненні бланків відповідей;

– визначити власний рівень знань;

– скорегувати підготовку до ЗНО.

УЧАСНИКИ ПРОБНОГО ЗНО ОТРИМУЮТЬ:

– зошит(-ти) із тестовими завданнями пробного ЗНО;

– бланк(-ки) відповідей;

– можливість ознайомитися з правильними відповідями до завдань пробного ЗНО, власним результатом проходження пробного ЗНО за шкалою 1–12 балів та рейтинговою шкалою 100–200 балів.

 

Пробні тести укладаються державною мовою. За бажанням особи такі завдання надаються однією із мов національних меншин (крім завдань з української мови і літератури, російської мови та іноземних мов).

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ЧАС І МІСЦЕ ПРОХОДЖЕННЯ ПРОБНОГО ЗНО (ЗАПРОШЕННЯ) для осіб, які зареєструвалися та вчасно сплатили вартість тестування (-вань), буде розміщено на нашому сайті до 14.03.2017.

У ДЕНЬ ПРОХОДЖЕННЯ ПРОБНОГО ЗНО допуск особи до пункту пробного тестування здійснюватиметься за наявності таких документів:

– паспорта (свідоцтва про народження) або іншого документа, що посвідчує особу;

– запрошення для участі в пробному ЗНО;

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОБНОГО ТЕСТУВАННЯ визначатимуться за допомоги спеціального сервісу «Визначення результатів пробного ЗНО», який буде розміщено на сайті http://dneprtest.dp.ua/ (з української мови і літератури – з 01.04.20107, з інших предметів – з 08.04.2017). Для визначення результатів учасникам пробного ЗНО буде необхідно ввести відповіді (використовуючи власний бланк відповідей тієї чи іншої сертифікаційної роботи пробного ЗНО) до вище зазначеного сервісу.ЗВЕРТАЄМО УВАГУ, що результати пробного ЗНО не використовуються для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів ЗНЗ та для конкурсного відбору на навчання до ВНЗ.

Право проведення пробного ЗНО в Дніпропетровській та Запорізькій областях надано виключно Дніпропетровському регіональному центру оцінювання якості освіти.

Бажаємо успіху!

Новорічні свята у Котівській ЗОШ

Новорічні свята у Котівській ЗОШ

Новий рік  – одне з найулюбленіших веселих свят. Усі учні нашої школи з нетерпінням чекали його: розучували пісні, танці, готували разом зі своїми батьками костюми казкових героїв.

На святі лунали пісні , щирі побажання, кружляли хороводи, казкові герої проводили для дітей цікаві ігри.

І хочеться вірити, що казка продовжиться й далі, адже зима прийшла та багато свят привела…